И будет у вас кровь знамением на домах, где вы находитесь, и увижу кровь и пройду мимо вас, и не будет между вами язвы губительной, когда буду поражать землю Египетскую. (Исх.12:13)
Еврейская пасха – то агнца закланье,
Чтоб кровью помазать дверные столбы.
В домах египтян непрестанны стенанья,
Там первенцев мёртвых положат в гробы.
В тот дом, где отмечена дверь, без сомненья
Не сможет войти поражающий меч.
Там агнца невинного кровь искупленья
Губителя может от входа отвлечь.
Мы все согрешили и смерти повинны,
Но Агнец небесный был заклан за нас.
Откроем Спасителю сердца глубины
Пока не настал осуждения час.
Ведь кровь Иисуса чиста и святая
Способна очистить греховный порок.
К Голгофе спеши, ни на что не взирая,
Пока Благодати не кончился срок.
Сегодня помажем сердечные двери,
Закрывши губителю кровью подход.
Воспримем заветы Спасителя верой,
Доверившись Богу, как избранный род.
Ионий Гедеревич ,
Salem, USA
Поднимаю в небо взоры,
Где сияет красота;
Голубые там просторы,
Там живёт моя мечта.
Для души там дом готовый;
Путь закончится земной,
И войду я в мир тот новый,
В мир чудесный и святой.
Прочитано 4069 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Христос Воскрес! Комментарий автора: Воистину воскрес!!!
Спасибо.
Марина Т.
2010-04-04 07:37:17
Слава Господу за Его жертву!
Радуйтесь! - Мы омыты Его кровью. Комментарий автора: Аминь!!!
Спасибо, Марина, за комментарий.
Благослови Вас господь!
Светлана Момот
2010-04-07 22:40:28
Спасибо, что Он понёс наши грехи и всего мира.Прославим Его и возвеличим хвалою уст своих.
Христос Воскрес!!! Комментарий автора: Аминь!!! Воистину воскрес!
Да благословит тебя Господь!
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
